RODZIC: Cyberprzemoc – nękanie w Internecie

stowarzyszeniebonafides.pl 1 miesiąc temu

Nękanie w Internecie, czyli cyberprzemoc, może mieć poważne konsekwencje dla zdrowia psychicznego i emocjonalnego dziecka. Oto sygnały, na które warto zwrócić uwagę, mogące wskazywać, iż dziecko jest ofiarą cyberprzemocy:

– Dziecko, które wcześniej chętnie korzystało z Internetu, nagle zaczyna unikać korzystania z komputera, telefonu lub mediów społecznościowych.

– Dziecko wydaje się zdenerwowane, smutne lub rozdrażnione bezpośrednio po lub podczas korzystania z urządzeń elektronicznych.

– Dziecko może unikać kontaktów z przyjaciółmi i rodziną, wycofywać się z życia społecznego i zamykać się w sobie.

– Dziecko, które doświadcza cyberprzemocy, może mieć trudności z koncentracją, co prowadzi do spadku wyników w nauce.

– Lęk przed spotkaniem się z rówieśnikami, którzy mogą być sprawcami nękania, może powodować unikanie szkoły.

– Nękane dzieci mogą mieć trudności z zasypianiem, często budzą się w nocy lub doświadczają koszmarów.

– Bóle głowy, bóle brzucha i inne dolegliwości fizyczne mogą być wynikiem stresu związanego z cyberprzemocą.

– Dziecko może nagle zacząć używać swoich urządzeń w tajemnicy, gwałtownie zamykając okna przeglądarki lub aplikacje, gdy ktoś zbliża się do niego.

– Dziecko może otrzymywać obraźliwe, groźne lub niepokojące wiadomości, e-maile czy komentarze na swoich profilach w mediach społecznościowych.

– Znaczące zmiany w liczbie znajomych lub obserwujących w mediach społecznościowych mogą wskazywać na problemy z nękaniem.

– Dzieci doświadczające cyberprzemocy mogą zacząć wykazywać zachowania autodestrukcyjne lub mówić o samobójstwie jako sposobie ucieczki od prześladowców.

– Czasami dzieci próbują komunikować swoje problemy w subtelny sposób, mówiąc o złych doświadczeniach online, jednak mogą się bać bezpośrednio poprosić o pomoc.

– Dziecko może (są to tzw. sygnały niebezpośrednie) wyrażać swoje problemy przez sztukę, pisanie lub inne formy ekspresji, które mogą zawierać wskazówki na temat przeżywanego nękania.

– Rozpoznanie tych sygnałów i podjęcie odpowiednich działań może pomóc dziecku w przezwyciężeniu trudności związanych z cyberprzemocą. Ważne jest, aby rodzice i opiekunowie byli uważni i gotowi do rozmowy oraz wsparcia, tworząc bezpieczne środowisko, w którym dziecko może otwarcie mówić o swoich doświadczeniach.

Залякування в Інтернеті або кібербулінг може мати серйозні наслідки для психічного та емоційного здоров’я дитини. Ось ознаки, на які слід звернути увагу, які можуть свідчити про те, що ваша дитина стала жертвою кібербулінгу:

– Уникання Інтернету: дитина, яка раніше прагнула користуватися Інтернетом, раптом починає уникати використання комп’ютера, телефону чи соціальних мереж.

– Дитина виглядає засмученою, сумною або дратівливою відразу після або під час використання електронних пристроїв.

– Дитина може уникати контактів з друзями та родиною, віддалятися від соціального життя та замкнутись у собі.

Зміни настрою: Раптові зміни настрою, такі як смуток, плаксивість, депресія, тривога або дратівливість, можуть свідчити про проблеми з кіберзалякуванням.

– Дитина, яка зазнає кіберзалякування, може мати труднощі з концентрацією, що призводить до зниження успішності.

– Страх перед однолітками, які можуть бути хуліганами, може змусити учнів уникати школи.

– Діти, які зазнали знущань, можуть мати труднощі із засинанням, часто прокидатися вночі або переживати кошмари.

– Головний біль, біль у животі та інші фізичні захворювання можуть бути результатом стресу, пов’язаного з кіберзалякуванням.

– Ваша дитина може раптово почати таємно користуватися своїми пристроями, швидко закриваючи вікна вебпереглядача (браузера) або програми, коли хтось до неї підходить.

– Ваша дитина може уникати розмов про те, що вона робить в Інтернеті або з ким спілкується.

– Ваша дитина може отримувати образливі, погрозливі або тривожні повідомлення, електронні листи чи коментарі у своїх профілях соціальних мереж.

– Значні зміни в кількості друзів або підписників у соціальних мережах можуть свідчити про проблеми із залякуванням.

– Діти, які зазнають кіберзалякування, можуть почати проявляти самодеструктивну поведінку або говорити про самогубство як спосіб врятуватися від хуліганів.

– Іноді діти намагаються повідомити про свої проблеми витонченими способами, розповідаючи про поганий досвід в Інтернеті, але вони можуть боятися просити про допомогу безпосередньо.

– Дитина може виражати проблеми за допомогою мистецтва, письма чи інших форм самовираження, які можуть містити підказки про знущання, яких вона зазнає.

Розпізнавання цих сигналів і вжиття відповідних заходів може допомогти вашій дитині подолати труднощі, пов’язані з кібербулінгом. Важливо, щоб батьки та опікуни були уважними та готовими до розмови та підтримки, створюючи безпечне середовище, у якому дитина може відкрито говорити про свій досвід та переживання.